Українські вина більшості вітчизнянях виноробів не відповідають світовим стандартам за балансом ціни і якості, тому входження України до СОТ не надихає українські алкогольні холдінги, які звикли до панування неякісних вин на ринку України. Економічна Правда шукала «істину в вині». Нещодавно асоціація «Виноградарі та винороби України» звернулася до уряду й парламенту з проханням зберегти ще на п’ять років дію 1%-го збору на розвиток хмелярства, виноградарства та садівництва. Але поки випрошуються дотації, про розподіл яких прийнято говорити пошепки, над виноробами вже вкотре збираються хмари імпорту.
Українське вино трималося непогано: 2006 року споживач зберігав вірність вітчизняному продукту. Істерика російських ЗМІ щодо грузинських та молдовських вин цьому лише сприяла. Але вже 2007 року споживацькі переваги стали слабнути. Згідно з дослідженням MMI Ukraine, проведеним компанією «ТНС Україна» 2007 року (опитано 5 тис. респондентів віком 12-65 років, що проживають у містах з населенням 50 тис. і більше), лише за минулий рік кількість споживачів українських вин серед дорослого населення зменшилася з 50 до 43,9 відсотків.
Причому з часом наші співгромадяни віддають перевагу дедалі дорожчому вину. Так, згідно з тим же дослідженням, найдинамічніше розвивалася вища частина середнього цінового сегменту (20-35 грн.). Споживання таких вин серед дорослого населення протягом минулого року збільшилося з 12,6 до 14,7 відсотків. Звичайно ж, частково це пов’язано з подорожчанням самого продукту. Саме в цю нішу потрапляє дедалі більше українських вин, але там на них уже чекають грузинські, а згодом – і чілійські аналоги.
Саме в цьому ціновому сегменті сконцентрувалися найбільш пристойні вітчизняні вина. Там же бачать місце для своєї продукції імпортери.
«Різке зниження ввізного мита на імпортні вина ускладнить конкуренцію українських виноробів із зарубіжними, – вважає Андрій Охлопков, генеральний директор групи компаній «Союз-Віктан». – На наш ринок прийдуть якісні недорогі європейські вина, з якими буде досить складно конкурувати».
Проте основною загрозою найближчим часом можна вважати продукцію не з Європи, а з Нового Світу (Чілі та Аргентини). Експерти галузі підтверджують, що тамтешні вина завдадуть особливого клопоту вітчизняним виноробам, чия продукція знаходиться в середньому ціновому сегменті, тобто 30-40 грн.
Так, один з імпортерів уже заявив про зниження цін на вина саме з Південної Америки. Підкресливши, що окремі позиції коштуватимуть на полиці 37 гривень. Втім, роздрібні мережі дещо пригальмовують наступ імпортерів, не поспішаючи здешевшувати їх продукт.
«На сьогоднішній день ціни на свою продукцію знизив лише один постачальник – компанія «Вінфорт». Але переоцінка товару, що було поставлено раніше, вимагає багато часу. До того ж, вино – це підакцизний товар, – зазначила Наталя Азюковська, директор департаменту закупівель ТОВ «Омега» (мереж супермаркетів Varus). – Але ми шукатимемо вихід з цієї ситуації і із зниженням вхідних цін будемо коригувати роздрібні».
Поспіх імпортерів пояснюється тим, що з 2009 року вступають в силу зміни до закону «Про рекламу», які суттєво ускладнять просування вин взагалі.
Власне, рекламна кампанія вин з Нового Світу розпочалася ще напередодні підписання протоколу про приєднання України до СОТ. З початком сезону споживання вина вона продовжилася. Більше того, грузинський виробник Teliani Valley відкрив в Україні власну дистрибуторську компанію. Тому хмари над українським виноробством збираються вже давно, і дедалі густіші.
Поки що рано пити на коня з українським вином, проте в нього надто багато конкурентів. Воно щороку програє свої позиції як імпорту, так і іншим слабоалкогольним напоям.
Так, згідно з даними дослідження MMI Ukraine за 2007 рік, відсоток дорослого населення, що споживає вино, знизився з 55,8 до 50,3. Причому кількість споживачів влітку (52%) була нижчою, ніж навесні (55,8%), яка не є сезоном споживання вин.
Звісно, в галузі українського виноробства є багато проблем з сировиною, землею, імпортом, правами на активи. Але, якщо ситуація розвиватиметься так і далі, то незабаром виноробство в Україні перетвориться на занедбану дочку великих алкогольних холдингів.
Якість українських вин не зміниться на краще швидше за вихід на український ринок недорогих але якісніших вин світових виноробів. Відчувши значну різницю, споживачі дуже швидко перейдуть на більш якісні вина із далеких країн, де традиції виноробства ставлять принаймні на один щабель із комерційною привабливістю ринку вина.
За матеріалами Економічної Правди
этому только радоваться можно!
Настоящие вина станут более доступные, а производители украинского порошка возможно задумуються о качестве.
Сколько же можно терпеть это массовое производство и потребление наглое винной подделки. Не понимаю, как наши пьют эту бодягу???? Я себе могу позволить из наших только Магарач и Масандру. И то, у второго сладкие хороши, а сухие не очень! Абсолютно натуральны мне кажется херсонские вина Белозерского района (ммммммммм особено их Саперави)и одесские ТМ «Колонист»: молодые не с насыщенным букетом, но НАТУРАЛЬНЫЕ!!!!!!Но, кто о них знает. Наверное, и их объемы производства не позволяют сделать продукт массовым!
Потому, пока не попаду в Херсон или Одессу буду пить чилийские!!!! ))))))
Полностью согласна с Анет. Рынок виноделия на Украине следует называть рынком химии. Химичат, товарищи, как хотят и что хотят, и «ложили» на ГОСТЫ, потребителей и собственную совесть (в существовании коей очень сомневаюсь). К сожалению большинство до сих пор потребляет эту «бодягу» только потому, что не знают вкуса настоящего столового вина. Так что пусть заходят чилийцы, французы, испанцы и прочие. Мы только рады этому. Плакать по нашему так называемому «виноделию» никто не будет. Качественный отечественный продукт выживет. Я в этом уверена.